Договір цесії: Цесія VS факторинг: протистояння завершено?

Цесія VS факторинг: протистояння завершено?

Відступлення права вимоги (цесія) — це правочин, який закріплює перехід права на стягнення боргу з боржника. Він не є окремим видом договору та може мати вигляд договору купівлі-продажу, міни чи дарування.

Цесію дуже часто плутають з факторингом (фінансування під відступлення права вимоги), адже вони мають багато спільних рис. Судова практика має численні правові позиції, а простори інтернету — статті на цю складну тему, але питання все одно виникають. А якщо вони виникають, розмова про це все ще актуальна. У 2018 р. ВП ВС у справі №909/968/16 дбайливо роз’яснила зміст цих правочинів, їх ознаки та порядок розмежування. Але чогось не вистачило. У березні ц.р. з’явилась нова правова позиція ВП ВС з роздумами про історію виникнення факторингу, ще більш детальним викладенням ознак, які відрізняють цесію від факторингу, та вирішенням кількох супутніх, але не менш важливих питань.

Виключна правова проблема

Справа №906/1174/18, що була передана на розгляд Великої Палати, не вирізняється якимись нетиповими обставинами. Позов був поданий про визнання недійсним договору відступлення, укладеного між банком, який ліквідується, та юрособою без статусу фінансової установи. Позивач вважав, що це був договір факторингу, а відповідачі посилались на пріоритетність норм ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який дозволяє продаж активів банку під час ліквідації будь-яким особам на електронних торгах.

КГС ВС зауважив, що на даний час Україна має велику кількість банків з відкликаними ліцензіями, активи яких відчужуються особам, що не є фінансовими установами, тому питання важливе й актуальне. Тож перед Великою Палатою були поставлені питання:

1. Чи є продаж активів банку під час ліквідації цесією чи факторингом?

2. Чи можливе відступлення банком права вимоги за кредитним договором особі, що не є фінансовою установою?

Історія від Верховного Суду

Формуючи правову позицію, Велика Палата звернулася до історії появи такого поняття, як факторинг. Таке нечасто зустрінеш у рішеннях Суду, і це свідчить про глибину занурення в аналіз питання, що робить його ще більш цікавим.

ВС називає факторів сполучною ланкою між виробниками товару та кінцевими покупцями. Фактор надавав посередницьку послугу, за якою виробник товару отримував кошти від фактора, а покупець — відстрочку в оплаті, завдяки чому міг отримати кошти від кінцевого споживача та розрахуватись з фактором.

Сьогодні суть факторингу суттєво відрізняється від початкової. Фактор також є посередником, однак вже не між виробником та покупцем — він надає фінансову послугу клієнту за винагороду, а клієнт відступає своє право грошової вимоги до боржника в якості оплати чи забезпечення зобов’язання. Розуміння цього має суттєво допомогти під час розмежування цесії та факторингу.

Як відрізнити

Так, цесія та факторинг передбачають перехід права вимоги до боржника, проте їх предмет та мета суттєво відрізняються. Предмет цесії — відступлення права вимоги, тоді як предметом факторингу є надання фінансової послуги за плату.

Велика Палата вважає так: якщо предметом і метою є відступлення права вимоги (навіть якщо інші умови схожі з факторингом), а у суду немає чіткої впевненості в тому, що мало місце надання фінансової послуги, підстави вважати такий договір факторингом відсутні. Якщо договір містить умови, притаманні виключно цесії або факторингу, суд все одно має з’ясувати, з чим саме має справу, спираючись на суттєві ознаки у сукупності. Можна сказати, що відсутність ознак факторингу скоріше свідчить про наявність цесії, а не про недійсність факторингу.

Одним з суттєвих аргументів у подібних справах на користь наявності факторингу є різниця між фактичною вартістю права вимоги та номінальною. Ця обставина відразу трактувалась як отримання вигоди за надання фінансової послуги.

Виходить, наявність такої різниці автоматично виключає цесію, навіть коли вона оплатна. Аби виправити це, Велика Палата допустила, що різниця між вартістю права вимоги та ціною продажу може бути обумовлена ліквідністю майнового права, тож сама по собі не свідчить про вчинення факторингу.

Виключення з правила

Одне зі спірних питань: чи може фізична чи юридична особа (не фінансова установа) отримати право вимоги за кредитним договором? До сьогодні ми мали негативну відповідь. ВП ВС у справі №465/646/11 досить однозначно визначилася з тим, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи неможливе, оскільки кредитні зобов’язання мають спеціального суб’єкта. Але кожне правило має виключення, і у новому виконанні ВП ВС воно виглядає так: відступлення права вимоги за кредитним договорами можливе на користь НЕ фінансових установ, коли банк позбавлений ліцензії, і відчуження відбувається під час його ліквідації.

Не всі судді погодились. Ті, хто висловив окрему думку, впевнені, що процедура ліквідації банку не змінює правову природу кредитного договору, а відтак, не скасовує правові обмеження щодо суб’єктів, які можуть стати його стороною.

Як замінити сторону після відступлення права вимоги

Один з кроків після відступлення права вимоги — заміна сторони у виконавчому провадженні та у справі. Думаю, в контексті даної статті це буде корисним. Існує кілька питань, які КГС ВС у іншій справі, №916/2286/16 хотів передати на розгляд Великої Палати, однак був вимушений вирішити їх сам.

Ось результат.

1. Договір факторингу, укладений з порушенням умов (щодо суб’єкта, форми) є оспорюваним, тобто його недійсність встановлюється судом.

2. При розгляді питання про заміну сторони суд має виходити з принципу правомірності правочину (за відсутності обставин, які свідчать про його оспорювання сторонами). Тобто в рамках питання заміни сторони суд не може досліджувати це питання.

3. Відсутність доказів оплати відступлення права вимоги є самостійною та достатньою підставою для відмови у заміні сторони. Що ж, Верховний Суд надав як ніколи детальну інструкцію в питанні відступлення права вимоги, а нам необхідно лише активно використовувати її на практиці.

Постанова від 29.01.2020 по справі № 910/6517/19 Північний апеляційний господарський суд | ZakonOnline

• скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

• скопійовано

28. 04.2020
Постанова

01.04.2020
Ухвала суду

18.03.2020
Ухвала суду

29.01.2020
Постанова

18. 12.2019
Ухвала суду

02.12.2019
Ухвала суду

11.11.2019
Ухвала суду

05.09.2019
Рішення

08. 08.2019
Ухвала суду

25.06.2019
Ухвала суду

25.06.2019
Ухвала суду

10.06.2019
Ухвала суду

27. 05.2019
Ухвала суду

28.04.20
Постанова

01.04.20
Ухвала
суду

18.03.20
Ухвала
суду

29.01.20
Постанова

18.12.19
Ухвала
суду

02.12.19
Ухвала
суду

11.11.19
Ухвала
суду

05.09.19
Рішення

08.08.19
Ухвала
суду

25.06.19
Ухвала
суду

25.06.19
Ухвала
суду

10.06.19
Ухвала
суду

27.05.19
Ухвала
суду

4
Справа № 910/6517/19

Моніторити

Картка справи

Постанова /28. 04.2020/
Касаційний господарський суд
Ухвала суду /01.04.2020/
Касаційний господарський суд
Ухвала суду /18.03.2020/
Касаційний господарський суд
Постанова /29. 01.2020/
Північний апеляційний господарський суд
Ухвала суду /18.12.2019/
Північний апеляційний господарський суд
Ухвала суду /02.12.2019/
Північний апеляційний господарський суд
Ухвала суду /11. 11.2019/
Північний апеляційний господарський суд
Рішення /05.09.2019/
Господарський суд м. Києва
Ухвала суду /08.08.2019/
Господарський суд м. Києва
Ухвала суду /25. 06.2019/
Господарський суд м. Києва
Ухвала суду /25.06.2019/
Господарський суд м. Києва
Ухвала суду /10.06.2019/
Господарський суд м. Києва
Ухвала суду /27. 05.2019/
Господарський суд м. Києва

Авторизація

Реєстрація

Пароль відправлено на електронну адресу

Дякуємо! На Ваш email був відправлений лист з посиланням для підтверждення реєстрації.

{CONTENT}

БЕЗКОШТОВНИЙ доступ на 1 день

Тестувати

Придбати систему ZakonOnline

Придбати

В мене вже є акаунт

Усі зміни збережені

Об’єкт не знайдено

скопійовано

Інформація збережена

Назва в обраному

Коментар

Оберіть проект

Оберіть колір

Відмінити

Пошук по тексту

Шукати фразу

Шукати окремо

Знайдено:

←
→

Ця функція незабаром стане доступною.

Что такое уступка контракта?

Ричард Стим, адвокат

Уступка контракта происходит, когда одна сторона существующего контракта («цедент») передает обязательства и выгоды по контракту другой стороне («цессионарию»). В идеале цедент хочет, чтобы цессионарий занял его место и принял на себя все его договорные обязательства и права. Для этого необходимо надлежащим образом уведомить другую сторону договора. Читайте дальше, чтобы узнать, как работают назначения, в том числе о том, как исключить вариант назначения из вашего контракта.

Как работают назначения

То, как происходит назначение контракта, зависит от многих факторов, особенно от языка контракта. Некоторые контракты могут содержать пункт, запрещающий уступку; другие контракты могут требовать согласия другой стороны на уступку.

Вот пример базового назначения контракта: Том заключает контракт с молочной фермой на поставку полуфабриката в дом Тома каждый день. Молочная ферма передает контракт Тома другой молочной ферме, и — при условии, что Том уведомлен об изменении и продолжает получать свою ежедневную половинную порцию — его контракт теперь заключен с новой молочной фермой.

Уступка не всегда освобождает цедента от ответственности. Некоторые контракты могут включать гарантию того, что, независимо от уступки, первоначальные стороны (или одна из них) гарантируют исполнение (то есть, что правопреемник выполнит условия контракта).

Когда уступки не будут выполняться

Уступка контракта не будет выполняться в следующих ситуациях.

Контракт запрещает уступку. Язык контракта, обычно называемый пунктом о запрете уступок, может запрещать (и «аннулировать») любые уступки. Мы предоставляем образец, ниже.

Уступка существенно изменяет то, что ожидается по контракту. Если уступка влияет на исполнение, причитающееся по договору, снижает стоимость или ожидаемую прибыль или увеличивает риски для другой стороны договора (стороны, которая не уступает договорные права), суды вряд ли приведут в исполнение договоренность. Например, если местная органическая молочная ферма Тома передала контракт молочному заводу, это будет считаться существенным изменением.

Задание нарушает закон или общественный порядок. Некоторые законы ограничивают или запрещают назначения. Например, многие штаты запрещают уступку работнику будущей заработной платы, а федеральное правительство запрещает уступку определенных требований к правительству. Другие уступки, хотя и не запрещенные законом, могут нарушать общественный порядок. Например, иски о телесных повреждениях не могут быть уступлены, поскольку это может спровоцировать судебное разбирательство.

Делегирование или назначение?

В некоторых случаях сторона может не хотеть переуступать контракт, а только заставлять кого-то другого выполнять свои обязанности. Очевидно, что не все обязанности могут быть делегированы — например, некоторые личные услуги обычно не делегируются, потому что они очень специфичны по своему характеру. Например, если вы наняли Теда Ньюджента для выступления на вашем мероприятии, он не мог произвольно делегировать свои исполнительские обязанности Леди Гаге. Чтобы запретить одной стороне делегировать обязанности по договору, стороны должны включить в соглашение специальные формулировки на этот счет. Например, в оговорке против уступки может быть указано: «Ни одна из сторон не должна уступать или делегируйте свои права».

Поговорите с юристом

Нужна помощь? Начните здесь. от одной Стороны, известной как Цедент, другой, известной как Правопреемник.Цедент, который был Стороной первоначального договора, может использовать этот документ для уступки своих прав по первоначальному договору Правопреемнику, а также для делегирования своих обязанностей в соответствии с первоначальным контрактом с этим правопреемником. Например, няня, которая по контракту с семьей будет присматривать за их детьми, но больше не может этого делать из-за переезда, может передать свои права и обязанности по первоначальному контракту на услуги новому поставщику услуг по уходу за детьми.

Как пользоваться этим документом

Перед использованием этого документа сверяются с первоначальным договором , чтобы убедиться, что уступка не запрещена и что любые необходимые разрешения от другой Стороны на первоначальный договор, известные как Должник, были получены. После этого документ можно использовать. Соглашение содержит важную информацию, такую ​​как личности всех сторон Соглашения, дату истечения срока действия (если таковая имеется) первоначального договора, требует ли первоначальный договор согласия Должника перед передачей прав и, если да, форму согласия, которую Цедент получил и когда, и законы какого штата будут регулировать толкование Соглашения.

Если Соглашение включает передачу земли от одной Стороны другой , документ будет включать информацию о местонахождении собственности, а также место для записи документа в официальных документах округа и нотариальную страницу настроены для местоположения земли, чтобы документ можно было заверить нотариально.

После того, как документ составлен, он подписывается, ставится дата, а копии передаются всем заинтересованным сторонам , включая Правоуступателя, Правопреемника и Должника. Если Соглашение касается передачи земли, то Соглашение затем нотариально заверяется и регистрируется, чтобы была официальная запись о том, что имущество было передано.